Біля млину калина, біля ставу верба,
Біля тину дівчина, біля серця журба.
Та калина чарівна, І в ночі не засне
Та дівчина-царівна, що чекає менi.
А верба над грає водою, наша пісня, наша доля.
Хай завжди мене верба та й додому поверта.
Розквітає калина, Зеленіє верба.
Моя пісня прилине І змітає журба.
Знов калина чарує Мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує Своє серце мені.
